Jane Eyre...
Часто трапляється так, що одна книга, яка колись сподобалась, неминуче тягне за собою іншу, не менш цінну. Ось і тепер книга Елен Бронте "Грозовий перевал" з запалом і посмішкою привела мене до сестри її авторки - Шарлотти Бронте "Джейн Ейр".
Роман Шарлотти Бронте легко можна виявити в безлічі обов'язкових і не тільки списків. Рецензії на нього раз у раз миготять в стрічці, обеззброюючи кадрами з улюблених екранізацій. Мабуть, тому я не хочу торкатися його змісту. Хай ворухнеться ледачий і познайомиться сам.
За романом знято немало фільмів. Напрклад, остання екранізація 2011 року, на мою скромну гадку, є гарним доповненням до вашого особистого уявлення, складеного від прочитання книги.
За структурою рецензії, я мусила б дати свою оцінку твору. З 10 можливих балів я б поставила 20. Для мене «Джейн Ейр» стала новим ковтком маленької казки, проти життєвої! Там немає ніяких натяків на вульгарність, головні герої не відзначаються великою зовнішньою красою, але сповнені нею зсередини! Це історія про кохання крізь час, зневагу, біль та зовнішні фактори.
До речі, саму книгу можна розібрати на цитати, й стати з їхньою допомогою власником популярного пабліку в соціальних мережах. Ось деякі з них:
- Уважай себя настолько, чтобы не отдавать всех
сил души и сердца тому, кому они не нужны.
- Быть вместе - значит
чувствовать себя так же непринужденно, как в одиночестве, и так же весело, как
в обществе.
- Жизнь слишком коротка, и
не стоит тратить ее на то, чтобы лелеять в душе вражду или запоминать обиды.
- Иногда одно слово может
прозвучать теплее, чем множество слов.
- Страшитесь сожалений...
Сожаления отравляют жизнь.
- Душа имеет своего
глашатая - часто бессознательного, но верного глашатая, - это глаза.
- Чувство без разума не слишком питательная еда; но и разум, не смягченный чувством, - горькая и сухая пища и не годится для человеческого потребления.
Студентка ІІІ курсу
історичного факультету
Макарова Катерина